| Сієм, сієм, посіваєм, Щастя-долі вам бажаєм! У щасливій вашій хаті, Щоб ви всі були багаті, Щоб лежали на столі Паляниці немалі, Щоб були у вас ковбаси, Молоко і сало, й м'ясо, і млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки. Щоб були ви в цій оселі і щасливі, і веселі! |
За тиждень після Різдва святкуємо старий Новий рік і Свято Василія Великого.
Новий рік завжди був бажаним святом у кожній родині. З ним пов’язували
кращі сподівання, гадали на достаток, щедрий урожай, родинну злагоду і
здоров’я рідних.
Cвятий Василь вважався покровителем землеробства. Тому цього дня ще
вдосвіта годилося засівати оселю збіжжям. Цю почесну місію доручали
парубкам. Збудивши сина, господар давав йому велику рукавицю, наповнену
зерном, а хлопець, ставши під образами, урочисто засівав батькову хату:
"На щастя, на здоров’я! Роди, Боже, жито-пшеницю і всяку пашницю! Будьте
здорові! З Новим роком та з Василем!” Батько щедро обдаровував сина
грошима.
Засіявши свою хату, парубки бігли до сусідів: "Сію, сію, посіваю, з
Новим роком Вас вітаю! Зичу Вам на Новий рік, щоб щасливий був Ваш вік, і
не кашляйте ніколи, – від Миколи до Миколи. Хай буде мука смачна, щоб
не видно в скрині дна, щоб завжди був хліб та ніж, як голоден, сядь та й
їж. Щоб не було сварки в хаті, ані вітру на загаті. Щоб водилися у хаті
і безчубі, і чубаті. Щоби діти в Вас були здорові, – кашу їсти все
готові. Щоб Вам з них була потіха, ну і грошей хоч півміха!”
Кожен намагався якнайшвидше засіяти односельчан і отримати якнайкращий
подарунок. Тим, хто спізнювався, давали лише пироги та солодощі. Іноді
перших посівальників господині садили на порозі і роззували, "щоб вдома
краще кури неслись”, а господарі тим часом йшли з коцюбою до сідала і
зганяли курей, щоб ті починали швидше нестися.
Перший новорічний день визначав рік – з ранку до вечора слід було веселитися, щоб усі наступні дні були радісні і щасливі. |